[Elionor Sonceress]

Чи знаэте ви, як це відчувати чужину до матері....саме до тої, як тебе народила, яка муки терпіла,
яка любила тебе коли ти ще не робив перший подих у цьому світі.
Л*ються сльози, сльози які вимовляють слово *шкода*...
як мені іноді хочеться підійти, обняти, заплакати і у свій день народження вимовити дякую, дякую
за те, що подарувала життя... але не можу...
Знаю, сварки, перепалки, хвороба...... невиліковна, яка переплітається з характером, а може життя змусило бути такою.
Вона ж іноді просто не освідомлює вчинки.
як це боляче, вона ж моя мати!!!!
така самотня, думає, що сильна а насправді просто несповня розуму....
Хто мене покарав?

Comments

[Tuo_Max]

Все буде добре... Бувають такі моменти в житті. Але вона залишається твоєю матір'ю, хоч інколи може сказати щось не так.